Батько або мати дитини офіційно заробляє небагато, але веде спосіб життя, який важко узгодити із задекларованими доходами. Чи повинен суд довіряти довідці про низьку заробітну плату? Як довести неофіційну роботу, додаткові заробітки або реальні фінансові можливості одного з батьків?

У справах про аліменти такі ситуації нерідко призводять до тривалих судових спорів. Один із батьків подає документи, що підтверджують невелику заробітну плату, тоді як другий вказує на додаткові замовлення, підприємницьку діяльність, цінне майно або витрати, які, здається, значно перевищують офіційні доходи.

Проблема полягає в тому, що підозра у приховуванні доходів ще не є доказом.

Важливо, однак, що розмір аліментів залежить не лише від суми, зазначеної в трудовому договорі або довідці про заробітну плату. Польське законодавство вимагає враховувати також реальні можливості одного з батьків отримувати доходи та його майнові можливості.

Офіційно заробляє 4 000 злотих, але живе значно заможніше

Уявімо таку ситуацію.

Наведена нижче історія є вигаданим прикладом, підготовленим для пояснення правових питань.

Анна самостійно доглядає за десятирічною донькою. Батько дівчинки, Томаш, працює у будівельній галузі. Під час судової справи про аліменти він подає довідку, згідно з якою заробляє 4 000 злотих на місяць після сплати податків та обов’язкових внесків.

Він стверджує, що після оплати житла, комунальних послуг і власних витрат може виділяти на утримання доньки не більше ніж 600 злотих щомісяця.

Однак Анна знає, що Томаш уже багато років виконує додаткові ремонтні роботи. Він регулярно виїжджає до клієнтів, користується дорогим автомобілем і нещодавно провів два тижні у відпустці за кордоном.

Анна не має доступу до його банківських рахунків. Вона не знає точних сум, які він отримує за додаткову роботу.

Чи повинен суд визначити аліменти лише на підставі довідки про заробітну плату? Чи може Анна довести, що Томаш має значно більші фінансові можливості?

Суд не зобов’язаний обмежуватися офіційною заробітною платою. Проте Анна повинна представити конкретні обставини та докази, які дозволять суду оцінити фінансове становище батька дитини.

Сам факт користування дорогим автомобілем ще не доводить приховування доходів. Автомобіль може перебувати в лізингу, бути позиченим або належати іншій особі. Так само відпочинок за кордоном автоматично не доводить отримання незадекларованих заробітків.

Лише сукупність різних відомостей може дозволити зробити обґрунтовані висновки.

Аліменти залежать від можливостей заробляти, а не лише від фактичної зарплати

Основне значення має стаття 135 § 1 польського Сімейного та опікунського кодексу (Kodeks rodzinny i opiekuńczy).

Відповідно до цього положення розмір аліментів залежить від двох основних чинників: обґрунтованих потреб дитини та можливостей особи, зобов’язаної сплачувати аліменти, отримувати заробіток і використовувати наявні майнові ресурси.

Можливості заробляти не завжди тотожні доходу, який особа фактично отримує.

При їх оцінюванні можуть враховуватися, зокрема, освіта, професійна кваліфікація, досвід роботи, стан здоров’я, попереднє працевлаштування та реальні можливості знайти роботу й отримувати дохід.

Наприклад, кваліфікований спеціаліст, який протягом багатьох років отримував високу заробітну плату, не обов’язково повинен оцінюватися лише на підставі доходів за останні два місяці.

Суд може дослідити, чому його доходи зменшилися та чи пов’язане зниження заробітку з реальними обставинами, чи воно не відображає фактичних можливостей цієї особи.

Однак це не означає, що кожному з батьків можна безпідставно приписати довільно високі доходи.

Якщо втрата роботи сталася з незалежних від особи причин, а знайти нове працевлаштування об’єктивно складно, ці обставини також потрібно враховувати.

Суд повинен оцінювати реальні можливості конкретної людини, а не теоретичну суму, яку вона могла б заробити за ідеальних умов.

Докладніше ці принципи пояснюємо в нашій статті «Аліменти на дитину — від чого залежить їхній розмір і які докази підготувати?», у якій також розглядаємо обставини, що впливають на визначення розміру аліментів.

Один із батьків працює неофіційно. Як це довести?

Робота без офіційного договору або отримання частини винагороди поза офіційним обліком може ускладнювати встановлення фактичних доходів.

Однак це не означає, що особа, яка вимагає аліменти, позбавлена можливості подати відповідні докази.

Значення можуть мати відомості про фактично виконувану роботу, регулярність замовлень, характер діяльності та осіб, які безпосередньо знають про ці обставини.

Наприклад, один із батьків може офіційно залишатися безробітним, але водночас регулярно надавати ремонтні, транспортні або інформаційно-технологічні послуги.

Якщо відомо, де та коли він виконував певні роботи, можна розглянути можливість подання відповідних доказів до суду.

Корисними можуть бути показання свідків, листування щодо замовлень, оголошення про надання послуг або законно отримані документи, що підтверджують виконання оплачуваної роботи.

Водночас важливо відрізняти сам факт виконання роботи від розміру отриманої винагороди.

Доведення того, що один із батьків виконує додаткові замовлення, не завжди означає доведення суми, яку він за них отримує.

Тому доказовий матеріал повинен бути якомога конкретнішим.

Не слід також автоматично звинувачувати другого з батьків у незаконному працевлаштуванні. Іноді додаткові роботи виконуються законно, але доходи від них не були розкриті під час судового провадження про аліменти.

Які докази можуть допомогти встановити реальні доходи?

Найважливіше — зібрати інформацію, яка має значення для справи, може бути перевірена та отримана законним способом.

Залежно від обставин корисними можуть бути:

  1. Документи щодо працевлаштування та оплати праці — договори, довідки про зарплату, інформація про премії, комісійні винагороди та додаткові виплати.
  2. Податкові декларації та фінансові документи — можуть допомогти встановити доходи, задекларовані за певні періоди.
  3. Відомості про підприємницьку діяльність — характер послуг, масштаби діяльності, бухгалтерські документи та виручка з урахуванням витрат.
  4. Показання свідків — особливо осіб, які безпосередньо знають про виконувану роботу або оплачувані замовлення.
  5. Листування та документи щодо замовлень — повідомлення, комерційні пропозиції, підтвердження виконання послуг і розрахунків, якщо вони були отримані законно.
  6. Інформація про майно та зобов’язання — може мати значення для оцінювання майнових можливостей і фінансового становища.
  7. Докази попередньої професійної діяльності — колишня заробітна плата, професійний досвід і кваліфікація можуть допомогти оцінити поточні можливості заробляти.

Не всі ці докази будуть потрібні в кожній справі.

Важливішим за кількість документів є те, чи справді вони підтверджують конкретну обставину.

Наприклад, інформація про наявність автомобіля сама собою не доводить високих доходів. Проте вона може набути значення разом з іншими встановленими фактами.

У справах про аліменти не менш важливим є достовірне представлення витрат на утримання дитини. Практичні поради наведено в нашій статті «Як підготувати перелік витрат для справи про аліменти?», яка допомагає впорядкувати повсякденні витрати та документи, необхідні під час судового провадження.

Я не маю доступу до податкових декларацій або банківського рахунку другого з батьків. Що робити?

Це дуже поширена проблема.

Той із батьків, хто звертається до суду з вимогою про аліменти, зазвичай не має вільного доступу до фінансових документів колишнього партнера або подружжя.

Однак це не означає, що він повинен самостійно отримати всі документи ще до подання позову.

Під час судового провадження можна подавати відповідні клопотання про докази, зазначаючи, які документи повинні бути представлені, ким саме та які обставини вони мають підтвердити.

Стаття 248 польського Цивільного процесуального кодексу (Kodeks postępowania cywilnego) передбачає обов’язок представити документ за розпорядженням суду з урахуванням установлених законом винятків.

Тому можна подати належним чином обґрунтоване клопотання про зобов’язання другої сторони надати визначені документи.

Залежно від обставин та правових підстав можна також розглянути можливість отримання судом інформації від відповідних організацій або установ.

Однак це не означає, що суд автоматично отримає повну історію всіх банківських рахунків чи всі податкові відомості лише на вимогу однієї зі сторін.

Обсяг інформації, яку можна отримати, залежить від законодавства, значення доказу для справи та можливих правових обмежень, зокрема щодо захищеної законом інформації.

Слід пам’ятати, що клопотання про докази не повинні перетворюватися на необґрунтовану вимогу перевірити всі фінансові операції другого з батьків.

Що точніше буде визначено обставину, яку необхідно довести, то легше суду оцінити обґрунтованість клопотання.

Один із батьків веде бізнес, який показує збитки. Чи означає це низькі аліменти?

Не завжди.

Підприємницька діяльність потребує детальнішого аналізу, ніж проста перевірка щомісячної заробітної плати.

Підприємець може отримувати виручку, але водночас нести значні та об’єктивно обґрунтовані витрати на ведення бізнесу.

З іншого боку, сам по собі задекларований податковий збиток не визначає автоматично його реальних фінансових можливостей.

У справі про аліменти значення можуть мати як спосіб ведення діяльності, так і майнове становище підприємця.

Потрібно розрізняти кілька понять.

Виручка підприємства — це не те саме, що особистий дохід підприємця. Великий оборот не означає, що власник може витратити всю отриману суму на власні потреби.

Так само витрати, які враховуються для цілей оподаткування, не завжди дають повне уявлення про кошти, що фактично залишаються в розпорядженні особи.

Наприклад, придбання дорогого обладнання, лізинг автомобіля або інвестиції у підприємство можуть потребувати пояснення з огляду на характер господарської діяльності.

Однак не можна автоматично вважати кожну витрату підприємства спробою занизити доходи.

Тому аналіз документів повинен охоплювати конкретну бізнес-модель, структуру витрат та реальні можливості зобов’язаної особи отримувати заробіток і використовувати майнові ресурси.

Автомобіль, дорогі відпустки та покупки. Чи є вони доказами прихованих заробітків?

Вони можуть бути частиною доказового матеріалу, але самі собою зазвичай не дозволяють встановити конкретний розмір доходу.

Припустімо, що один із батьків декларує дуже низьку заробітну плату, але водночас регулярно здійснює значні витрати.

Суд може оцінити, чи існує переконливе пояснення джерел фінансування такого способу життя.

Проте може виявитися, що автомобіль належить роботодавцю, відпустку оплатили родичі, а покупку профінансовано за допомогою кредиту.

Такі обставини потрібно перевіряти.

Відповідно до статті 233 § 1 польського Цивільного процесуального кодексу, суд оцінює достовірність і доказову силу матеріалів на підставі всебічного розгляду всієї сукупності доказів.

Водночас стаття 231 цього Кодексу дозволяє суду робити висновки про істотні обставини на підставі інших установлених фактів, якщо це обґрунтовано.

Отже, йдеться не про демонстрацію однієї фотографії з дорогої відпустки, а про представлення послідовної картини фінансового становища одного з батьків.

Кілька доказів, які взаємно доповнюють один одного, можуть мати більшу цінність, ніж одна ефектна інформація.

Один із батьків навмисно звільнився з добре оплачуваної роботи. Чи врахує це суд?

За певних обставин — так.

Особливе значення тут має стаття 136 польського Сімейного та опікунського кодексу.

Вона стосується ситуацій, коли особа, яка вже має аліментний обов’язок, протягом трьох років перед зверненням до суду з вимогою про аліменти без поважної причини відмовляється від роботи, переходить на менш оплачувану посаду або відчужує певні майнові права.

Якщо виконані встановлені законом умови, зміна фінансового становища, яка виникла внаслідок таких дій, не враховується при визначенні розміру аліментів.

Уявімо одного з батьків, який протягом кількох років заробляв 11 000 злотих на місяць.

Незадовго до судового розгляду справи про аліменти він звільняється та влаштовується на роботу зі значно нижчою заробітною платою.

Якщо така зміна відбулася без поважної причини та виконані інші умови статті 136, суд може не врахувати спричинене нею зменшення фінансових можливостей під час визначення аліментів.

Однак це не означає, що кожен перехід на менш оплачувану роботу є підозрілим або не має правового значення.

Причиною можуть бути захворювання, втрата здатності виконувати певну професійну діяльність, реальні труднощі на ринку праці або інші істотні обставини.

Кожну ситуацію необхідно оцінювати індивідуально. Саме зниження заробітної плати ще не доводить навмисного ухилення від аліментного обов’язку.

Один із батьків відмовляється надати документи. Чи може це бути використано проти нього?

Відмова від співпраці під час доказового провадження може мати значення для оцінювання справи.

Стаття 233 § 2 польського Цивільного процесуального кодексу передбачає, що суд оцінює також відмову сторони надати доказ або перешкоди, які вона створює для проведення доказових дій всупереч рішенню суду.

Проте це не означає, що кожна відмова автоматично доводить приховування грошей.

Суд повинен врахувати причини поведінки сторони та всю сукупність доказів.

Якщо один із батьків надає документи лише щодо частини своїх доходів, а водночас відмовляється виконувати конкретні вимоги суду щодо доказів, така поведінка може потребувати відповідного процесуального оцінювання.

Тому для особи, яка вимагає аліменти, важливо правильно формулювати доказові клопотання та визначати, які саме факти необхідно підтвердити.

Аліменти вже присуджені. Чи можна вимагати їх збільшення?

Так, але сама підозра у приховуванні доходів не означає автоматичного збільшення аліментів.

Відповідно до статті 138 польського Сімейного та опікунського кодексу, у разі зміни обставин можна вимагати зміни судового рішення або договору, що стосується аліментного обов’язку.

Значення може мати, наприклад, істотне збільшення обґрунтованих потреб дитини або зміна можливостей одного з батьків отримувати доходи та використовувати майнові ресурси.

Під час провадження необхідно довести обставини, які обґрунтовують зміну попереднього рішення.

Отже, потрібно встановити, якою була ситуація на момент попереднього визначення аліментів і що змінилося відтоді.

Якщо нова інформація свідчить про більші фінансові можливості зобов’язаної особи, слід оцінити, чи є підстави для зміни розміру платежів.

Важливо також розрізняти дві ситуації.

Встановлення або збільшення розміру аліментів — це не те саме, що примусове стягнення несплачених сум.

Якщо один із батьків не сплачує аліменти, визначені судовим рішенням, яке підлягає виконанню, може виникнути потреба розпочати виконавче провадження. Якщо ж він сплачує встановлену суму, але існують підстави для її збільшення, належним способом захисту може бути звернення до суду з вимогою про підвищення аліментів.

Це різні провадження, які потребують окремого правового аналізу.

Приховування доходів та аліменти — проблему порушила також Уповноважена з прав дитини у Польщі

Проблема приховування заробітків особами, зобов’язаними сплачувати аліменти, привернула увагу й польських державних установ.

11 лютого 2026 року Уповноважена з прав дитини в Польщі Моніка Горна-Цєсьляк (Monika Horna-Cieślak) звернулася до Державної інспекції праці (Państwowa Inspekcja Pracy), Управління соціального страхування (ZUS) та Національної податкової адміністрації (Krajowa Administracja Skarbowa) щодо заходів, пов’язаних із приховуванням доходів та неофіційним працевлаштуванням.

У березні 2026 року було опубліковано інформацію про відповіді відповідних установ.

Увагу звернули на ситуації, коли частина винагороди виплачується поза офіційним обліком, що може ускладнювати встановлення реального фінансового становища особи, зобов’язаної сплачувати аліменти.

Однак це звернення Уповноваженої не змінило правил визначення аліментів і не запровадило нового права самостійно перевіряти банківські рахунки другого з батьків.

У судовій справі вирішальне значення й надалі мають чинні правові норми та конкретні докази.

Чого не слід робити, намагаючись довести приховування доходів?

Гострий конфлікт щодо аліментів не виправдовує отримання доказів із порушенням закону.

Не слід незаконно отримувати доступ до чужих банківських рахунків, захоплювати електронну пошту, встановлювати шпигунське програмне забезпечення або видавати себе за іншу особу з метою отримання фінансової інформації.

Такі дії можуть спричинити серйозні правові наслідки, а спосіб отримання матеріалів може додатково ускладнити судове провадження.

Варто також уникати публічних звинувачень другого з батьків у вчиненні злочинів або приховуванні грошей без достатніх підстав.

Важливим є також добробут дитини.

Дитину не можна використовувати як джерело інформації про доходи матері чи батька або залучати до збирання доказів проти одного з них.

Найбезпечніший шлях — користуватися законно доступними документами, відомостями та належними доказовими клопотаннями, які подаються до суду.

Найпоширеніші запитання про приховування доходів та аліменти

Чи може суд присудити високі аліменти, якщо один із батьків отримує мінімальну зарплату?

Так, це можливо, якщо встановлені обставини свідчать про значно більші можливості заробляти або майнові ресурси, а обґрунтовані потреби дитини підтверджують заявлений розмір аліментів. Офіційна заробітна плата сама собою не визначає суму платежів.

Як довести, що батько працює неофіційно?

Значення можуть мати показання осіб, які безпосередньо знають про виконувану роботу, документи щодо замовлень, законно отримане листування та інші конкретні обставини. Кожен доказ повинен оцінюватися в контексті всієї справи.

Чи може мати також бути зобов’язаною сплачувати аліменти, якщо приховує доходи?

Так. Правила щодо аліментного обов’язку та його обсягу стосуються обох батьків. Не має значення, чи зобов’язаною особою є мати, чи батько.

Чи достатньо фотографій із дорогих відпусток, щоб довести високі доходи?

Зазвичай самих фотографій недостатньо. Однак вони можуть бути частиною доказового матеріалу, якщо належним чином підтверджено їх зв’язок із фінансовим становищем особи.

Чи може суд вимагати податкові декларації та фінансові документи?

Під час судового провадження можна подавати відповідні доказові клопотання. Суд оцінює їх обґрунтованість і можливість отримання конкретних документів відповідно до чинного законодавства.

Чи повинен безробітний батько сплачувати аліменти?

Сам факт безробіття не означає автоматичного припинення аліментного обов’язку. Значення мають, зокрема, реальні можливості заробляти, майнові ресурси та обґрунтовані потреби дитини.

Чи можна вимагати вищих аліментів, якщо один із батьків почав більше заробляти?

Так, якщо існують правові підстави для зміни попереднього рішення, зокрема зміна обставин у розумінні статті 138 польського Сімейного та опікунського кодексу. Кожна справа потребує порівняння попередньої та поточної ситуації.

Аліменти повинні відповідати реальним можливостям, а не лише заявленим доходам

Справу про аліменти не слід зводити до порівняння двох документів: переліку витрат на дитину та довідки про заробітну плату одного з батьків.

Потреби дитини необхідно встановлювати ретельно. Так само ретельно слід оцінювати фінансові можливості особи, яка зобов’язана її утримувати.

Не кожна розбіжність між способом життя та офіційними доходами означає приховування заробітків. Не кожне зниження зарплати також є дією, спрямованою на зменшення аліментів.

Однак один із батьків не може розраховувати на те, що сама довідка про низьку зарплату остаточно визначить розмір його аліментного обов’язку.

Правильно підібрані докази можуть допомогти суду встановити реальну картину фінансового становища.

Найважливіше — не множити підозри, а представляти конкретні факти, які мають значення для вирішення справи.

Допомога адвоката у справах про аліменти в Польщі

Спори щодо реальних доходів одного з батьків можуть потребувати детального аналізу фінансових документів, можливостей заробляти та належної підготовки доказових клопотань.

Адвокатська канцелярія Ангеліки Мазур-Кубович (Kancelaria Adwokacka Angeliki Mazur-Kubowicz) надає юридичну допомогу у справах із сімейного права, зокрема щодо встановлення, збільшення та зменшення аліментів.

Допомога може охоплювати аналіз правової ситуації, підготовку відповідних процесуальних документів, добір доказів і представництво інтересів клієнтів у суді.

Канцелярія здійснює діяльність у Кракові, Прошовицях та Мшані-Дольній.

Якщо у вас є сумніви щодо того, чи були доходи другого з батьків правильно представлені під час справи про аліменти, ви можете звернутися до адвокатської канцелярії Ангеліки Мазур-Кубович, щоб обговорити доступні правові можливості.


Стан законодавства: 16 листопада 2026 року.

Стаття має інформаційний характер. Оцінювання конкретної справи потребує аналізу індивідуальних обставин, доказового матеріалу та попередніх судових рішень.