Розлучення батьків — це не лише формальне припинення шлюбу. Якщо подружжя має спільних неповнолітніх дітей, суд повинен також урегулювати найважливіші питання, що стосуються їхнього подальшого життя.

На практиці виникає багато запитань: з ким із батьків проживатиме дитина, хто ухвалюватиме рішення щодо її виховання, як визначатимуться контакти та аліменти? Чи можна отримати тимчасове забезпечення під час розлучення? Які документи потрібно підготувати до звернення до суду?

Відповіді залежать від обставин конкретної сім’ї, проте знання основних правил допомагає значно краще підготуватися до судового провадження про розлучення в Польщі.

Чи можна розлучитися, якщо є неповнолітні діти?

Так. Наявність спільних неповнолітніх дітей не виключає можливості розлучення. Однак суд повинен встановити, чи виконані передбачені законом умови для розірвання шлюбу.

Відповідно до статті 56 § 1 польського Кодексу про сім’ю та опіку (Kodeks rodzinny i opiekuńczy) розлучення можливе, якщо між подружжям відбувся повний і тривалий розпад подружніх стосунків.

На практиці суд передусім оцінює, чи припинилися такі зв’язки:

  • Емоційний зв’язок — подружжя більше не підтримує емоційних стосунків, характерних для шлюбу.
  • Фізичний зв’язок — припинилися інтимні стосунки.
  • Господарський зв’язок — подружжя більше не веде спільного господарського життя у спосіб, характерний для шлюбу.

Це не означає, що всі ці зв’язки обов’язково мають припинитися одночасно. Наприклад, чоловік і дружина можуть продовжувати проживати під одним дахом із фінансових причин, хоча їхній шлюб фактично вже розпався. Суд оцінює всі обставини в сукупності.

Повний розпад подружніх стосунків означає, що подружня спільність фактично припинила існування, а тривалість розпаду вказує на відсутність реальних підстав очікувати відновлення спільного подружнього життя.

Чи може суд відмовити в розлученні через дітей?

Так. Відповідно до статті 56 § 2 польського Кодексу про сім’ю та опіку розлучення є недопустимим, якщо внаслідок його ухвалення постраждали б інтереси спільних неповнолітніх дітей подружжя.

Однак сама наявність дітей не є автоматичною перешкодою для розірвання шлюбу.

Суд індивідуально оцінює, зокрема, емоційний стан дітей, їхні попередні стосунки з батьками, умови виховання та можливі наслідки розлучення. Значення може мати також те, чи здатні батьки забезпечити дітям стабільність і не втягувати їх у власний конфлікт.

Закон передбачає й інші перешкоди для розлучення, зокрема суперечність принципам суспільного співжиття, а в певних ситуаціях — відсутність згоди чоловіка або дружини, які не винні в розпаді шлюбу.

Що вирішує суд під час розлучення, якщо подружжя має дітей?

Однією з найважливіших норм є стаття 58 польського Кодексу про сім’ю та опіку.

Якщо подружжя має спільних неповнолітніх дітей, рішення про розлучення не обмежується припиненням шлюбу. Суд також вирішує питання подальшої відповідальності батьків за дітей.

1. Батьківська влада

Суд визначає порядок здійснення батьківської влади після розлучення.

Він може залишити батьківську владу за обома батьками, якщо таке рішення відповідає інтересам дитини. Також суд може доручити здійснення батьківської влади одному з батьків, обмеживши повноваження другого конкретними правами та обов’язками.

Важливо, що розлучення не спричиняє автоматичного обмеження батьківської влади жодного з батьків.

Суд враховує, зокрема, попередню участь кожного з батьків у вихованні, їхню здатність задовольняти потреби дитини, умови догляду та можливість співпраці у питаннях виховання.

Якщо батьки подадуть письмову домовленість щодо здійснення батьківської влади та підтримання контактів із дитиною, суд врахує її за умови, що вона відповідає інтересам дитини.

2. Місце проживання дитини

Одним із найпоширеніших спірних питань є визначення того, з ким із батьків дитина постійно проживатиме.

Батьки можуть спільно запропонувати визначити місце проживання дитини з матір’ю або батьком. Якщо вони не можуть домовитися, рішення ухвалює суд, керуючись інтересами дитини.

Особливе значення мають:

  • попередній порядок здійснення щоденного догляду за дитиною;
  • емоційний зв’язок дитини з кожним із батьків;
  • житлові та організаційні умови;
  • можливість забезпечити стабільне навчання, лікування та виховання;
  • потреби дитини, пов’язані з її віком і розвитком;
  • стосунки з братами та сестрами.

У польському праві немає правила, за яким після розлучення дитина обов’язково повинна проживати з матір’ю. Суд не повинен ухвалювати рішення виключно на підставі статі одного з батьків. Найважливішими є інтереси конкретної дитини.

Також необхідно розрізняти визначення місця проживання дитини та вирішення питання батьківської влади. Це не тотожні правові поняття.

3. Контакти дитини з батьками

Дитина має право підтримувати стосунки з обома батьками, а батьки мають право й обов’язок підтримувати контакти з нею.

Контакти можуть охоплювати:

  • зустрічі у визначені дні тижня;
  • перебування у вихідні та ночівлю в другого з батьків;
  • зимові й літні канікули;
  • свята та сімейні урочистості;
  • телефонні розмови й відеодзвінки.

Якщо батьки не можуть узгодити порядок спілкування з дитиною, суд може встановити детальний графік контактів.

Як правило, суд вирішує питання контактів у рішенні про розлучення. Однак за спільною заявою подружжя він може не ухвалювати рішення щодо цього питання.

Слід пам’ятати, що контакти з дитиною є юридично окремим питанням від батьківської влади. Навіть обмеження батьківської влади не обов’язково означає обмеження контактів.

Докладніше про встановлення графіка зустрічей, тимчасове забезпечення контактів і порядок дій у разі перешкоджання спілкуванню читайте в нашому матеріалі: Контакти з дитиною після розставання батьків — як їх урегулювати і що робити, якщо їм перешкоджають?.

4. Аліменти на дитину

Суд у справі про розлучення також визначає, якою мірою кожен із батьків зобов’язаний брати участь у витратах на утримання та виховання спільної неповнолітньої дитини.

Під час визначення аліментів особливе значення мають:

  • обґрунтовані потреби дитини;
  • можливості батьків щодо отримання доходів та їхній майновий стан;
  • обсяг особистих зусиль кожного з батьків у догляді за дитиною та її вихованні.

До витрат на утримання дитини можуть належати, зокрема, витрати на харчування, житло, одяг, освіту, лікування, транспорт, додаткові заняття та відпочинок.

Не існує єдиної встановленої законом суми аліментів, яка застосовується до всіх сімей. Так само неправильно автоматично ділити всі витрати на дитину навпіл без урахування становища батьків та обсягу догляду, який кожен із них забезпечує.

Той із батьків, хто щоденно доглядає за дитиною, може виконувати частину свого аліментного обов’язку шляхом особистих зусиль, спрямованих на утримання та виховання дитини.

Тому під час підготовки до розлучення доцільно скласти достовірний щомісячний розрахунок витрат на утримання дитини та, за можливості, зібрати документи, які підтверджують окремі витрати.

Детальніше про визначення розміру аліментів і документи, які можуть бути корисними в суді, розповідаємо в статті: Аліменти на дитину — від чого залежить їхній розмір і які докази потрібно підготувати?.

Розлучення з установленням вини чи без установлення вини?

Це одне з перших питань, які потрібно розглянути перед поданням позову.

Відповідно до статті 57 польського Кодексу про сім’ю та опіку суд, як правило, встановлює, чи несе хтось із подружжя вину за розпад шлюбу. Однак за спільною вимогою чоловіка і дружини суд не встановлюватиме вини.

Розлучення без установлення вини

Якщо обидва з подружжя погоджуються на розлучення без установлення вини, судове провадження може бути менш конфліктним.

У такому разі немає необхідності проводити детальне дослідження доказів для встановлення того, хто з подружжя відповідає за розпад шлюбу.

Однак це не означає, що справа автоматично завершиться за одне судове засідання. Якщо батьки не можуть домовитися щодо дітей, провадження все одно може бути складним і тривалим.

Розлучення з установленням вини

Якщо подружжя не подало спільної вимоги не встановлювати вину, суд вирішить це питання.

Доказами можуть бути, зокрема, документи, листування, показання свідків і пояснення сторін, якщо вони отримані та подані відповідно до закону й стосуються істотних обставин.

Установлення вини може мати значення для аліментних обов’язків між колишнім подружжям відповідно до статті 60 польського Кодексу про сім’ю та опіку.

Саме по собі встановлення вини не визначає, з ким проживатиме дитина або хто здійснюватиме батьківську владу. Суд оцінює ці питання з погляду інтересів дитини.

Так само встановлення вини не означає автоматичного присудження більшої частини спільного майна тому з подружжя, хто не винний у розпаді шлюбу.

Як проходить справа про розлучення в Польщі — крок за кроком?

Крок 1. Підготовка позову про розлучення

У позові необхідно чітко сформулювати вимогу про розірвання шлюбу та позицію щодо вини.

Якщо подружжя має спільних неповнолітніх дітей, потрібно також викласти пропозиції щодо батьківської влади, місця проживання дітей, контактів та аліментів.

В обґрунтуванні слід описати обставини, які свідчать про повний і тривалий розпад подружніх стосунків, а також навести факти й докази, що мають значення для заявлених вимог.

Крок 2. Подання позову до компетентного суду

**Справи про розлучення в Польщі розглядає окружний суд (sąd okręgowy)**, а не районний суд (sąd rejonowy).

Територіальна підсудність визначається за правилами статті 41 польського Цивільного процесуального кодексу. Насамперед значення має останнє спільне місце проживання подружжя, якщо принаймні один із них досі проживає або має звичайне місце перебування в межах відповідного судового округу.

Якщо ця підстава не застосовується, компетентний суд визначається за наступними встановленими законом правилами, зокрема за місцем проживання відповідача, а потім позивача.

Тому перед поданням позову необхідно перевірити не лише нинішнє місце проживання позивача, а й останнє спільне місце проживання подружжя.

Крок 3. Відповідь на позов

Другий із подружжя отримує позов і може представити свою позицію.

Він може погодитися на розлучення, заперечити вимоги щодо вини або запропонувати інші рішення стосовно дітей.

Крок 4. Дослідження доказів

Суд установлює обставини розпаду шлюбу та становище неповнолітніх дітей.

Залежно від справи суд може дослідити документи, заслухати сторони та свідків, а також скористатися висновками спеціалістів.

Якщо між батьками існує серйозний спір щодо догляду за дитиною, значення може мати висновок польської судової групи спеціалістів — **OZSS (Opiniodawczy Zespół Sądowych Specjalistów)**.

Крок 5. Рішення суду про розлучення

Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу та вирішує інші питання, які відповідно до закону повинні бути включені до такого рішення.

Якщо подружжя має спільних неповнолітніх дітей, рішення щодо їхнього становища становлять особливо важливу частину судового рішення.

Які документи підготувати для розлучення з дітьми?

Перелік документів залежить від вимог та обставин конкретної справи. У типовій ситуації корисними можуть бути:

  1. Скорочений витяг з актового запису про шлюб — документ, що підтверджує укладення шлюбу.
  2. Скорочені витяги з актових записів про народження спільних неповнолітніх дітей — документи щодо дітей сторін.
  3. Документи, що підтверджують доходи — наприклад, довідки про заробітну плату, податкові документи або інші докази фінансових можливостей.
  4. Розрахунок витрат на утримання дітей — із зазначенням регулярних та істотних витрат.
  5. Документи, що підтверджують витрати — чеки, рахунки-фактури, підтвердження банківських переказів або інші належні докази.
  6. Документи щодо здоров’я та освіти дітей — якщо вони мають значення для заявлених вимог.
  7. Листування між батьками — якщо воно стосується істотних спірних питань і може законно використовуватися як доказ.
  8. Дані свідків — осіб, які безпосередньо знають про обставини справи.

Не потрібно автоматично додавати всі документи з цього переліку. Слід обирати докази, які мають значення для конкретної вимоги.

Практична порада: документи найкраще впорядкувати за темами: розпад шлюбу, становище дітей, аліменти, контакти та можливі інші вимоги. Це допоможе уникнути плутанини й полегшить підготовку процесуальної позиції.

Чи можна під час розлучення отримати тимчасове забезпечення аліментів і контактів?

Так. Не завжди потрібно чекати на остаточне судове рішення, щоб тимчасово врегулювати найважливіші питання, які стосуються дітей.

На час судового провадження можна звернутися із заявою про відповідне забезпечення, зокрема щодо:

  • аліментів на неповнолітніх дітей;
  • порядку здійснення догляду за дитиною та її місця перебування;
  • контактів між дитиною та одним із батьків.

Тимчасове забезпечення аліментів

Якщо один із батьків не надає належних коштів на утримання дитини, можна просити суд тимчасово зобов’язати його сплачувати визначену суму на час розгляду справи про розлучення.

У заяві слід зазначити конкретну суму, потреби дитини та належне обґрунтування.

Тимчасове врегулювання контактів і догляду за дитиною

Якщо батьки не можуть домовитися про догляд або контакти, суд може тимчасово визначити правила, які діятимуть під час провадження.

Це має особливе значення, коли конфлікт призводить до припинення контактів дитини з одним із батьків або створює невизначеність щодо повсякденного догляду.

Варто пам’ятати, що під час розгляду справи про розлучення застосовуються спеціальні процесуальні правила щодо аліментів, батьківської влади та контактів. Не завжди можна одночасно вести окремі провадження в районному суді.

Скільки коштує розлучення з дітьми в Польщі у 2026 році?

Судовий збір за подання позову про розлучення становить 600 злотих. Це фіксований збір, передбачений статтею 26 польського Закону про судові витрати у цивільних справах.

Однак це не означає, що кожне розлучення загалом коштуватиме лише 600 злотих.

Залежно від перебігу справи можуть виникнути додаткові витрати, зокрема:

  • витрати на висновки експертів або спеціалістів;
  • витрати, пов’язані з дослідженням доказів;
  • витрати на медіацію;
  • гонорар адвоката;
  • додаткові судові збори, пов’язані з окремими рішеннями.

Якщо суд ухвалює рішення про розлучення за спільною вимогою сторін без установлення вини, закон передбачає після набрання рішенням законної сили повернення половини сплаченого збору за позов із урахуванням установлених законом умов.

Отже, якщо збір становив 600 злотих, повернення може скласти 300 злотих.

Особа, матеріальне становище якої не дозволяє сплатити судові витрати без шкоди для необхідного утримання себе та своєї сім’ї, може розглянути можливість звернення із заявою про звільнення від судових витрат відповідно до закону.

Скільки триває розлучення з дітьми?

Не існує єдиного встановленого законом строку, протягом якого кожна справа про розлучення повинна завершитися.

Тривалість провадження залежить, зокрема, від ступеня конфлікту, кількості доказів, необхідності допиту свідків, можливих експертних висновків і завантаженості відповідного суду.

Розлучення без установлення вини, за наявності згоди подружжя щодо дітей, може вимагати значно меншої кількості процесуальних дій, ніж справа, у якій сторони сперечаються щодо вини, догляду та аліментів.

Проте не слід припускати, що кожне розлучення за взаємною згодою завершиться на першому судовому засіданні.

Чи можна поділити спільне майно під час розлучення?

Так, але не в кожній ситуації.

Відповідно до статті 58 § 3 польського Кодексу про сім’ю та опіку суд може здійснити поділ спільного майна подружжя у рішенні про розлучення за заявою одного з подружжя, якщо проведення такого поділу не спричинить надмірного затягування провадження.

Якщо між подружжям існує серйозний спір щодо вартості нерухомості, відшкодування вкладених коштів або інших складових майна, поділ може потребувати окремого судового провадження.

Отже, саме по собі рішення про розлучення не означає автоматичного поділу квартири, будинку, заощаджень та іншого спільного майна.

Як підготувати дітей до розлучення батьків?

Розлучення безпосередньо стосується подружжя, але його наслідки відчуває вся сім’я.

З погляду дитини особливо важливі передбачуваність, почуття безпеки й можливість підтримувати стосунки з батьками, якщо це не загрожує її добробуту.

За можливості батькам слід:

  • пояснити дитині ситуацію відповідно до її віку;
  • не покладати на дитину відповідальність за розпад шлюбу;
  • не вимагати, щоб дитина ставала на бік матері або батька;
  • не використовувати дитину для передавання повідомлень і претензій;
  • забезпечити безперервність навчання, спілкування з однолітками та повсякденних занять;
  • узгоджувати організаційні питання, не втягуючи дитину у свій конфлікт.

Якщо ситуація особливо складна, корисною може бути підтримка дитячого психолога.

Найважливіше, щоб батьки могли відокремити власний конфлікт від потреб дитини.

Найпоширеніші помилки під час розлучення з дітьми

1. Використання аліментів як способу зведення рахунків

Аліменти призначені для задоволення обґрунтованих потреб дитини. Вони не повинні бути способом покарання другого з батьків.

2. Установлення контактів без конкретного графіка

Домовленість про те, що батьки визначатимуть контакти «за поточною домовленістю», може виявитися недостатньою у разі загострення конфлікту.

3. Відсутність документів про витрати

Саме лише зазначення високої щомісячної суми не замінює достовірного розрахунку витрат та відповідних доказів.

4. Зосередження виключно на питанні вини

Суперечка про причини розпаду шлюбу не повинна відвертати увагу від необхідності встановити безпечні та стабільні умови життя дітей після розлучення.

5. Одностороннє ухвалення важливих рішень щодо дитини

Не всі рішення можна ухвалювати без урахування правового становища другого з батьків. Необхідно встановити обсяг батьківської влади кожного з них і перевірити, чи існують попередні судові рішення.

6. Втягування дитини в судове провадження

Дитину не слід перетворювати на свідка конфлікту батьків, від якого очікують підтвердження звинувачень однієї зі сторін.

Найчастіші запитання про розлучення з дітьми (FAQ)

Чи можна розлучитися, якщо другий із подружжя не погоджується?

Так. Відсутність згоди другого з подружжя не завжди перешкоджає розлученню. Суд перевіряє встановлені законом умови та перешкоди. Особливе значення може мати ситуація, коли розлучення вимагає особа, яка є виключно винною в розпаді шлюбу.

Чи завжди після розлучення дитина залишається з матір’ю?

Ні. Польське право не передбачає автоматичного пріоритету матері. Суд керується інтересами дитини та оцінює обставини обох батьків.

Чи може батько отримати право на щоденний догляд за дитиною після розлучення?

Так. Суд може визначити місце проживання дитини з батьком і відповідним чином урегулювати здійснення батьківської влади, якщо це відповідає інтересам дитини.

Чи може дитина сама вирішити, з ким із батьків проживати?

Думка дитини має значення, але не є автоматично визначальною. Суд враховує її вік, зрілість, потреби та розумні побажання, застосовуючи відповідні правила щодо заслуховування дитини.

Чи можна встановити почерговий догляд за дитиною?

За відповідних обставин можливо організувати догляд так, щоб дитина перебувала протягом повторюваних періодів у кожного з батьків. Однак таке рішення повинно відповідати інтересам дитини та враховувати її потреби, житлові умови й організаційні можливості батьків.

Чи означає почерговий догляд, що аліменти завжди не сплачуються?

Ні. Спосіб здійснення догляду не означає автоматичного припинення аліментного обов’язку. Значення мають потреби дитини, можливості батьків та фактичний розподіл витрат на її утримання.

Чи можна отримати аліменти ще до рішення про розлучення?

Так. Можна звернутися із заявою про тимчасове забезпечення аліментів на час розгляду справи про розлучення.

Чи обов’язково мати адвоката у справі про розлучення?

Загального обов’язку користуватися послугами адвоката під час розгляду справи про розлучення в суді першої інстанції немає. Однак професійна правова допомога може бути особливо корисною, якщо подружжя сперечається щодо батьківської влади, контактів, аліментів, вини або майнових питань.

Чи можна змінити рішення щодо дітей після розлучення?

Так. Якщо істотно зміняться обставини, можна звернутися із заявою про зміну певних рішень, що стосуються дітей, відповідно до застосовних правових норм.

Як підготуватися до першої консультації з адвокатом у справі про розлучення?

Перед зустріччю доцільно зібрати основні документи та впорядкувати найважливішу інформацію.

Корисно підготувати коротку хронологію шлюбу: коли виникли серйозні проблеми, від якого часу подружжя припинило спільне подружнє життя та які домовленості щодо дітей існують зараз.

Також варто визначити свою позицію щодо найважливіших питань:

  • чи бажаєте ви розлучення з установленням вини або без установлення вини;
  • з ким із батьків повинні переважно проживати діти;
  • як має здійснюватися батьківська влада;
  • який графік контактів буде відповідним;
  • які фактичні витрати на утримання дітей;
  • чи потрібне тимчасове забезпечення на час провадження.

Не потрібно відразу мати відповіді на кожне запитання. Метою консультації є також з’ясування того, які рішення юридично можливі та які докази необхідно зібрати.

Допомога адвоката у справі про розлучення — Краків, Прошовиці та Мшана-Дольна

Кожна справа про розлучення має свої особливості. Провадження між подружжям, яке погоджується на припинення шлюбу та має спільну позицію щодо дітей, істотно відрізняється від справи, що включає спір про вину, місце проживання дитини, контакти та розмір аліментів.

Адвокатська канцелярія Ангеліки Мазур-Кубович (Kancelaria Adwokacka Angeliki Mazur-Kubowicz) надає правову допомогу у сімейних справах, зокрема щодо розлучення, батьківської влади, контактів із дітьми, аліментів і поділу спільного майна.

Послугами канцелярії можуть скористатися особи, які шукають адвоката у Кракові, Прошовицях і Мшані-Дольній.

Під час консультації можна проаналізувати сімейну ситуацію, обговорити можливі вимоги, перевірити наявні документи та визначити порядок підготовки до судового провадження.

Належна підготовка до розлучення починається з чіткого визначення мети та захисту інтересів дітей — ще до подання позову.


Правові підстави: статті 56–60, 95, 97, 107, 113–113⁶ та 133–135 польського Кодексу про сім’ю та опіку; статті 41, 425 і наступні, 445–445¹ польського Цивільного процесуального кодексу; стаття 26 польського Закону про судові витрати у цивільних справах.

Стаття має інформаційний характер. Вибір процесуальних вимог і порядку дій потребує індивідуальної оцінки сімейної ситуації та документів.