Після розставання батьків життя не зупиняється. З’являються нові професійні можливості, потреба змінити житло, іноді — бажання повернутися до рідних місць. Проблема виникає тоді, коли запланований переїзд стосується також дитини, а другий із батьків рішуче заперечує.

Чи може мати переїхати з дитиною без згоди батька? Чи має батько, з яким проживає дитина, право самостійно вирішити питання про зміну міста? І що робити, якщо батьки не можуть дійти згоди?

Відповідь залежить насамперед від обсягу батьківської влади, попередніх судових рішень і впливу переїзду на становище дитини.

Нова робота, нове житло та заперечення другого з батьків

Уявімо таку ситуацію.

Наведена нижче історія є вигаданим прикладом, підготовленим для пояснення правової проблеми.

Анна живе з дев’ятирічним сином у Кракові. Після розставання батьків хлопчик залишився під її щоденною опікою. З батьком він регулярно зустрічається — у визначені дні тижня та кожні другі вихідні.

Анна отримує вигідну пропозицію роботи в Новому Сончі. Вона могла б більше заробляти, жити ближче до своїх батьків і забезпечити синові просторіше житло. Вона вже знайшла школу, яку хлопчик міг би відвідувати.

Батько не погоджується на переїзд.

Він стверджує, що зміна міста ускладнить регулярні зустрічі із сином, а дитина втратить контакт із друзями, школою та звичним оточенням.

Анна вважає, що оскільки син живе з нею, вона може самостійно вирішити питання про переїзд.

Хто має рацію?

Жоден із батьків не отримує автоматично вирішального голосу лише тому, що здійснює щоденну опіку або заперечує проти переїзду. Потрібно встановити, які права має кожен із них і чи належить запланована зміна до істотних справ дитини.

Чи можна переїхати з дитиною без згоди другого з батьків?

Як правило, якщо батьківська влада належить обом батькам, істотні справи дитини вони повинні вирішувати спільно.

Це випливає зі ст. 97 § 2 польського Кодексу про сім’ю та опіку.

Зміна місця перебування дитини може належати до таких істотних справ, особливо якщо вона означає переїзд до іншого населеного пункту, зміну школи або істотне ускладнення наявних контактів із другим із батьків.

Однак це не означає, що кожна зміна житла вимагає окремого рішення суду.

Переїзд на кілька вулиць далі без зміни школи та без впливу на повсякденне життя дитини може мати зовсім інше значення, ніж перенесення всієї її активності до віддаленого міста.

Значення має фактичний характер зміни, а не лише відстань між старою та новою адресами.

Якщо батьки зберегли право спільно вирішувати питання про місце перебування дитини та не можуть домовитися, може виникнути необхідність отримати рішення суду у справах опіки.

Дитина живе зі мною. Чи означає це, що я самостійно вирішую питання про переїзд?

Це одне з найпоширеніших непорозумінь.

Щоденна опіка над дитиною не обов’язково означає виключне право ухвалювати всі рішення щодо її життя.

Можна здійснювати поточну опіку, організовувати день дитини, відводити її до школи та дбати про щоденні потреби, але водночас залишатися зобов’язаним спільно з другим із батьків вирішувати істотні справи.

Особливо важливо уважно прочитати попередній вирок або ухвалу суду.

Якщо суд визначив місце перебування дитини при матері або при батькові, це не означає автоматично необмеженої свободи переміщати дитину до будь-якого місця.

Саме визначення того з батьків, при якому має перебувати дитина, слід відрізняти від визначення обсягу батьківської влади та права спільно вирішувати питання про майбутню зміну місця перебування.

Ситуація може бути іншою, якщо одного з батьків позбавлено батьківської влади або її обсяг обмежено таким чином, що виключає спільне вирішення конкретного питання.

Тому перед плануванням переїзду потрібно перевірити не лише те, з ким живе дитина, а й які рішення кожен із батьків може ухвалювати самостійно, а які потребують згоди.

Докладніше про це пояснюємо у статті Обмеження батьківської влади — коли суд може її обмежити та як подати заяву?.

Що змінює попередній вирок про розірвання шлюбу?

Розірвання шлюбу не призводить автоматично до того, що один із батьків втрачає право спільно вирішувати істотні справи дитини.

У вироку про розірвання шлюбу суд, зокрема, вирішує питання про батьківську владу та може визначити спосіб її здійснення.

На практиці трапляються різні ситуації:

  • обоє батьків зберігають повну батьківську владу;
  • здійснення батьківської влади доручено одному з батьків, а повноваження другого обмежено певними питаннями;
  • одного з батьків позбавлено батьківської влади.

Кожна з цих ситуацій може призвести до іншої оцінки запланованого переїзду.

Тому недостатньо повідомити: «Я маю вирок, згідно з яким дитина живе зі мною».

Потрібно перевірити точний зміст рішення, а також з’ясувати, чи не були після нього ухвалені інші рішення щодо дитини.

Важливо, що попереднє рішення щодо місця перебування дитини не обов’язково є незмінним. Якщо цього вимагає благо дитини, можна звернутися до суду з вимогою про відповідну зміну.

Що робити, якщо батько або мати не погоджується на переїзд?

Насамперед варто спробувати з’ясувати справжні причини заперечення другого з батьків.

Іноді проблемою є не сама зміна міста, а побоювання втратити регулярний контакт із дитиною.

Наприклад, один із батьків може погодитися на переїзд за умови узгодження нових правил зустрічей, розподілу витрат на проїзд або можливості тривалішого перебування дитини під час канікул і літнього відпочинку.

Якщо досягти згоди неможливо, а питання належить до істотних справ дитини, які мають вирішуватися спільно, один із батьків може звернутися до суду у справах опіки з відповідною заявою.

Як правило, це буде заява про вирішення істотної справи дитини, що стосується надання згоди на зміну місця її перебування або проживання.

Матеріально-правовою підставою є ст. 97 § 2 польського Кодексу про сім’ю та опіку, а правила провадження визначає, зокрема, ст. 582 польського Цивільного процесуального кодексу.

Йдеться не лише про отримання формальної згоди. Один із батьків повинен пояснити, чому запропонована зміна відповідає потребам дитини.

До якого суду подати заяву та скільки це коштує?

Якщо справа має розглядатися в окремому провадженні у справах опіки, предметно компетентним, як правило, є районний суд — відділ у справах сім’ї та неповнолітніх.

Територіальна підсудність зазвичай визначається за місцем проживання дитини, а якщо такого місця немає — за подальшими правилами, визначеними у ст. 569 Цивільного процесуального кодексу.

Збір за типову заяву про вирішення істотної справи дитини становить 100 злотих, відповідно до ст. 23 п. 1 польського Закону про судові витрати в цивільних справах.

Якщо необхідно тимчасово врегулювати ситуацію, можна також розглянути заяву про забезпечення. Її обґрунтованість, зміст і можливі витрати залежать від виду провадження та способу подання.

Важливо: якщо вже триває справа про розірвання шлюбу або сепарацію батьків, належний спосіб заявлення вимог щодо батьківської влади може бути іншим. Ст. 445¹ Цивільного процесуального кодексу передбачає особливі правила, зокрема обмеження щодо ведення окремих проваджень і можливість ухвалення рішень у межах забезпечення.

Тому перед поданням документа потрібно встановити, чи вже триває справа про розірвання шлюбу.

На що зверне увагу суд, оцінюючи переїзд?

Суд не повинен вирішувати спір виключно на підставі того, хто з батьків має кращу роботу, вищий дохід або більше житло.

Найважливішим є благо дитини.

На практиці значення можуть мати, зокрема, такі обставини:

1. Стабільність життя дитини. Чи означає переїзд раптову зміну школи, оточення та щоденних звичок? Як дитина переносить зміни?

2. Умови опіки в новому місці. Хто доглядатиме за дитиною після школи? Чи матиме один із батьків час для щоденної опіки? Чи живуть поблизу особи, які можуть надати реальну підтримку?

3. Контакт із другим із батьків. Чи дозволить переїзд зберегти важливий зв’язок? Яким мав би бути новий графік зустрічей і хто організовуватиме поїздки?

4. Причини переїзду. Чи пов’язаний він з обґрунтованою зміною професійної, житлової або сімейної ситуації? Які переваги він може принести дитині?

5. Потреби та позиція дитини. Якщо розвиток, стан здоров’я та ступінь зрілості дитини це дозволяють, її розумні побажання повинні бути належним чином враховані.

Не існує однієї обставини, яка автоматично вирішує кожну справу.

Хороша пропозиція роботи може бути важливим аргументом, але не надає одному з батьків безумовного права змінити місце перебування дитини. Так само саме заперечення другого з батьків не означає, що переїзд суперечить благу дитини.

Переїзд і контакти з дитиною — що можна змінити?

Повернімося до прикладу Анни.

До цього часу син зустрічався з батьком посеред тижня та протягом частини вихідних.

Після переїзду до іншого міста дотримуватися такого графіка може стати значно складніше.

Однак це не означає, що єдиним рішенням є відмова від контактів.

Можна розглянути інший порядок зустрічей: довші вихідні, відповідний розподіл канікул і літнього відпочинку, регулярні телефонні або відеорозмови, а також визначення правил перевезення.

Важливо, щоб запропоноване рішення було здійсненним і відповідало потребам дитини.

Контакти з дитиною юридично відокремлені від батьківської влади. Відповідно до ст. 113 польського Кодексу про сім’ю та опіку, як батьки, так і дитина мають право й обов’язок підтримувати між собою контакти.

Якщо наявні правила випливають із рішення суду, не слід вважати, що сам переїзд автоматично їх змінює.

За потреби можна звернутися з вимогою про відповідну зміну рішення.

Докладніше про це пояснюємо у статті Контакти з дитиною після розставання батьків — як їх установити та що робити, якщо їм перешкоджають?.

Що робити, якщо другий із батьків уже переїхав із дитиною?

Така ситуація потребує особливо уважної оцінки.

Один із батьків може дізнатися, що дитину записали до нової школи, вона змінила місце перебування, а наявні контакти стало складно або неможливо здійснювати.

Насамперед потрібно встановити:

  • які повноваження має кожен із батьків;
  • чи існує рішення щодо місця перебування дитини;
  • чи визначено судом правила контактів;
  • чи відбувся переїзд попри відсутність необхідної згоди;
  • чи потребує ситуація термінового забезпечення прав дитини та одного з батьків.

Залежно від обставин можна розглядати провадження щодо істотних справ дитини, місця її перебування, здійснення батьківської влади або контактів.

Однак не існує однієї процедури, яка в кожному випадку автоматично призводить до повернення дитини до попереднього місця проживання.

Тому велике значення має швидке визначення належного виду провадження та збереження доказів.

Не слід також вдаватися до поспішних дій, що полягають у самостійному забиранні дитини з порушенням чинних рішень або загостренні конфлікту.

Переїзд до іншого міста та виїзд із дитиною за кордон

Ці ситуації потрібно розрізняти.

Переїзд у межах Польщі може істотно змінити умови життя дитини, але виїзд за кордон породжує додаткові правові питання.

Значення мають, зокрема, обсяг батьківської влади, мета та тривалість виїзду, попередні рішення, а також можливе застосування норм міжнародного права.

Якщо батьки мають право спільно вирішувати питання про виїзд дитини за кордон, як правило, необхідна відповідна домовленість або рішення суду, яке замінює відсутню згоду.

Сам факт наявності в дитини паспорта не визначає права на її постійне переміщення до іншої держави.

Самовільне переміщення дитини за кордон за певних обставин може призвести до провадження щодо її повернення на підставі відповідних міжнародних норм.

Тому запланований виїзд за кордон не слід розглядати як звичайну зміну адреси.

Які документи підготувати перед судовою справою?

Документи повинні показувати не лише причини переїзду, а передусім його можливий вплив на дитину.

Корисними можуть бути:

  • попередні вироки та ухвали щодо батьківської влади, місця перебування та контактів;
  • листування між батьками щодо запланованого переїзду;
  • інформація про житло та умови життя в новому місці;
  • документи, що підтверджують зміну роботи або інші важливі причини переїзду;
  • інформація про запропоновану школу або дитячий садок;
  • реалістичний план підтримання контактів із другим із батьків;
  • документація щодо особливих потреб дитини у сфері здоров’я, освіти або розвитку.

Не кожна справа потребує всіх перелічених документів.

Водночас варто підготувати коротку хронологію подій: коли виникла ідея переїзду, які розмови провели батьки, чого стосується заперечення та які рішення були запропоновані.

Упорядкована таким чином інформація полегшує оцінку ситуації та підготовку належного процесуального документа.

Найпоширеніші запитання батьків

Чи може мати переїхати з дитиною без згоди батька?

Це залежить від обсягу батьківської влади, чинних рішень і значення запланованої зміни для дитини. Якщо батько зберіг право спільно вирішувати питання про місце перебування дитини, а переїзд є істотною справою дитини, може бути потрібна його згода або рішення суду.

Чи може батько переїхати з дитиною без згоди матері?

Застосовуються ті самі правила. Закон не надає в цьому питанні автоматичної переваги ані матері, ані батькові.

Чи потребує зміна школи згоди батьків?

Вибір і істотна зміна школи, як правило, можуть належати до істотних справ дитини. Однак значення мають обсяг батьківської влади та зміст попередніх рішень.

Чи завжди заперечення другого з батьків унеможливлює переїзд?

Ні. Якщо батьки зобов’язані ухвалити рішення спільно, але не досягають згоди, справу може вирішити компетентний суд.

Чи може дитина сама вирішити, з ким із батьків хоче жити?

Позиція дитини може мати значення відповідно до її віку, розвитку та зрілості. Однак це не означає, що її бажання автоматично замінює рішення батьків або суду.

Перш ніж запакувати останню коробку

Переїзд після розставання може означати для одного з батьків нову роботу, більшу фінансову стабільність і шанс на спокійніше життя.

Однак для дитини він може означати значно більше: зміну школи, друзів, щоденного ритму та способу підтримання зв’язку з другим із батьків.

Тому найкращою відправною точкою є не запитання, хто з батьків має сильнішу позицію у спорі, а яке рішення найкраще захистить благо дитини.

Перед ухваленням рішення варто перевірити попередні судові акти, обсяг батьківської влади та можливість узгодити реалістичний план подальшої опіки й контактів.

Належна підготовка може допомогти уникнути чергового судового конфлікту або принаймні обмежити його наслідки для дитини.

Допомога адвоката у справах щодо місця перебування дитини

Адвокатська канцелярія Ангеліки Мазур-Кубович надає правову допомогу в сімейних справах, зокрема щодо батьківської влади, визначення місця перебування дитини, контактів і спорів між батьками стосовно істотних рішень.

Допомога може охоплювати аналіз попередніх судових рішень, оцінку доступних варіантів, підготовку відповідних документів і представництво в судовому провадженні.

Канцелярія здійснює діяльність у Кракові, Прошовицях і Мшані-Дольній.

Якщо ви плануєте переїзд із дитиною або другий із батьків ухвалив таке рішення без погодження, ознайомтеся з обсягом допомоги канцелярії у справах сімейного права.

Правовий стан на 12 листопада 2026 року.

Стаття має інформаційний характер. Оцінка конкретної ситуації потребує аналізу документів, змісту чинних судових рішень та індивідуальних сімейних обставин.